Український слід у "Буремному перевалі": як українець дублював сцени Джейкоба Елорді

Нова екранізація роману Емілі Бронте "Буремний перевал" у постановці Емеральд Феннел стала одним із найгарячіших фільмів 2026 року.

Стрічка викликала протилежні думки і в глядачів, і в критиків, але точно не лишила їх байдужими: кожен, здавалося, відчував гаряче бажання зробити свій внесок у дискусію навколо літературної адаптації.

Особливу увагу привернув один кадр: спина головного героя Гіткліфа - сильна, зі шрамами, у м'якому світлі свічок в інтимній сцені. Цей епізод буквально підірвав соцмережі й обговорення.

Глядачі захопилися гіпераналізом того, як актор Джейкоб Елорді зобразив головного антигероя, - поруч із Марго Робі, яка зіграла його кохану Кеті.

Але тут є нюанс: можливо, у тій сцені глядачі бачили зовсім не Елорді.

"Невидимі" герої кіно

За кадром на знімальному майданчику працюють ті, чиї імена рідко потрапляють у рецензії.

Дублером Джейкоба Елорді став українець Бо Пономарі (справжнє імʼя Богдан Пономарь) — саме він підміняв виконавця головної ролі у низці сцен, допомагаючи виставляти світло, підбирати ракурси та виконувати технічно складні епізоди.

BBC поговорила з ним та іншими дублерами, які працювали над стрічкою.

Бо Пономарі згадує, що на пробах йому поставили запитання, яке важко забути: "У вас є волосся на спині?"

Раніше Пономарі працював із Педро Паскалем у шпигунському бойовику "Кінгсман: Золоте кільце".

Хоч українець нижчий за Елорді майже на 23 см, продюсери вирішили, що його статура ідеально пасує для сцени.

Перед зйомками йому близько години наносили грим, спеціальні накладні шрами. Режисерка особисто перевіряла, щоб вони точно збігалися зі шрамами Елорді.

На майданчику Бо Пономарі допомагав виставляти світло й камери, брав участь у тестових зйомках і підміняв актора, коли той був зайнятий у інших сценах.

Цікаво, що сам Пономарі досі не знає, чию саме спину глядачі бачать у фінальній версії фільму. За його словами, кадр часто виходить "змішаним": десь грає основний актор, десь - каскадер або дублер.

Навіщо потрібні дублери

Бо Пономарі пояснює, що на великих кінопроєктах зйомки зазвичай діляться на дві групи.

"Перша група працює з актором над ключовими сценами: діалогами, крупними планами, емоційними моментами", — каже він.

"Друга займається трюками або сценами, де присутність актора не обов'язкова. Саме тут на допомогу приходять дублери: спини, руки, тілесні підстановки".

Такий розподіл допомагає команді дотримуватись графіка і економити бюджет. Крім того, дублери потрібні, коли актори не можуть або не хочуть виконувати певні сцени.

"Іноді актори відмовляються від епізодів з релігійних чи особистих причин - і це нормально", - пояснює Пономарі.

"Важливо, що існує чіткий розподіл роботи: одні грають, інші готові підмінити їх у потрібний момент".

Доросла, що грає дитину

Але, мабуть, найнеочікуванішим дублером на майданчику стала Люсі Лондон. Їй 25 років, проте у "Буремному перевалі" вона підміняла 14-річну акторку, що грала юну Кеті.

Через суворі обмеження щодо робочого часу неповнолітніх і завдяки своєму мініатюрному зросту (150 см) Люсі часто бере участь у таких ролях.

За її словами, приміряти на себе дитинство - це щось особливе.

"Дорослі постійно думають, як вони виглядають в очах інших. Діти цього не роблять, і в цьому їхня свобода".

"Іноді бути дорослим нудно, - шуткує Люсі. - А провести день дитиною на знімальному майданчику - справжній плюс".

Небезпечні трюки на екрані

Небезпечні сцени - ще одна сфера роботи дублерів. Британська каскадерка Нікита Мітчелл раніше вже працювала з Марго Роббі на зйомках фільму "Барбі" у 2023 році, а потім стала її дублеркою у "Буремному перевалі".

Іноді дублери тижнями тренуються разом із зірками, щоб точно копіювати їхні рухи. За словами Мітчелл, Роббі доволі смілива і часто виконує трюки сама.

Проте у найризикованіших моментах удар приймала на себе саме Мітчелл.

Вона тестувала страхувальні системи для сцени на краю скелі та епізоду, де Гіткліф закидує Кеті на дерево.

В іншій сцені саме вона падала зі стіни висотою близько трьох метрів, коли героїню помічають біля маєтку її майбутнього чоловіка, Едгара Лінтона.

Для Мітчелл це дрібниця: раніше їй доводилося "падати" зі скель висотою до 46 метрів, щоправда, зі страховкою.

Як і Бо Пономарі, вона визнає: буває "прикро", коли сцена, над якою працював, не потрапляє у фінальний монтаж. Але це частина професії.